Фото: ФК Куликів-Білка

Василь Білий – захисник, і його головне досягнення з одноклубниками в матчі з одеситами, безсумнівно, це гра на нуль. Але при цьому лауреат звання герой туру від ПФЛ і Sport Arena дуже допоміг своїй команді й попереду: Куликів-Білка відкрив рахунок, коли Вася дав прямий пас на Гладкого, який вишуканим ударом розстріляв ворота, а потім забив сам, вдало підключившись на стандарт.

Герой п’ятого туру у Другій лізі Василь Білий в інтерв’ю пресслужбі ПФЛ поділився враженнями від перемоги над Реал Фармою (3:0) та пригадав свої виступи в Казахстані.

– Наскільки несподіваним та приємним для вас є визнання найкращим гравцем туру в Другій лізі?

– Дякую авторитетним спеціалістам за те, що визнали мене найкращим у турі. Не сподівався, що переможу у цій почесній номінації, але мені приємно. У цьому заслуга всієї команди. Якби Гладкий не забив, то не було б моєї гольової передачі.

– У четвертому турі на вашу команду очікувало випробовування лідером – Пробоєм, якого Куликів-Білка обігрував на першому етапі чемпіонату України серед аматорів, проте вилетів від нього і в плей-офф ААФУ, і вже в Кубку України під егідою УАФ. Які висновки зробили з матчу проти Пробою?

– На теоретичному занятті тренерський штаб вказав на наших помилках. Розібрали свою гру на стандартах. На жаль, проти лідера дещо не дотерпіли, але зробили правильні висновки. Реабілітувалися перед власними вболівальниками і на позитивній ноті будемо рухатиме вперед. Сподіваюся, що зможемо прогресувати від матчу до матчу.

– У матчі з Реал Фармою ви грали за схемою 4-4-2. Наскільки ця атакувальна схема комфортна для вас? З позиції сили кадровий ресурс дозволяє грати?

– Ми завжди намагаємося грати у свій футбол і не дивимося на суперника. Важливо, що вже після травми повернувся Володимир Гладкий. Розуміли, що одесити гратимуть від захисту. У цьому матчі більше грали з позиції сили і це принесло свій результат. На цю впевнену перемогу працювала вся команда.

– Три перемоги та третє місце це той результат, який вас задовольняє? Чи очікували на максимальну кількість очок?

– Завжди хочеться перемагати, але на виїзді поки що не вдається досягати результату. Ми ставимо перед собою максимальні завдання перед кожною грою.

– На професіональному рівні ви вже граєте не перший сезон. У якому клубі на даний момент вдалося найбільше розкрити свій потенціал? Можливо, довелося пограти з іменитими футболістами?

– Залишилися приємні спогади від матчів за Сталь. Пам’ятаю, як наша команда тоді в чвертьфіналі Кубка України по пенальті поступилася Чорноморцю. Також згадаю виступи за рівненський Верес. У матчі з Маріуполем перемогли 3:1. Результати команди тоді не відповідали рівню інфраструктури клубу. Грали тоді на снігу, в болоті, але проявляли себе. Тоді у Вересі зібралася команда однодумців.

Щодо футболістів, то в Русі були кваліфіковані футболісти, які пройшли школу УПЛ. Відзначу братів Баранців. У Вікторії грав разом з Аржановим та Касьяном. Приємно, що мав можливість грати з низкою якісних футболістів.

– Що можете пригадати з періоду кар’єри в Казахстані. Задоволені своєю грою за Алтай та з якими проблемами зіштовхнулися?

– Мені було непросто, адже не мав можливості перевезти сім’ю. На той час у мене тільки народилася дитина. Колектив у нашому клубі підібрався хороший, всі допомагали один одному. Також відзначу довгі перельоти. У дорозі довелося бути по 20 годин. Інших організаційних проблем не було. Перша ліга Казахстану тоді нагадувала нашу Другу лігу. Там тоді грали Астана-2, Жетису-2. Молоді футболісти отримували шанс проявити себе. Наша команда була серед лідерів, але на кінцівку чемпіонату все ж не вистачило. Вважаю, що кожен досвід завжди корисний. Зрозумів, як до легіонерів ставляться у чужій країні.

– Зараз Друга ліга України стала більш конкурентною? Як оціните спортивну компоненту та рівень організації змагань?

– Зараз у дивізіоні низка резервних клубів УПЛ, які додають конкуренції. Молоді хлопці отримують шанс проявити себе. До того ж, мають ігрову практику футболісти, які не грають у першій команді в УПЛ. Зараз кожен може перемогти кожного, тому змагання є цікавими. Максимально необхідно налаштовуватися на кожну гру.

БЛІЦ

•     Народився у Трускавці
•     Вихованець моршинської Академії
•     Перших тренер – Іван Іванович Іванович. Також хочу відзначити Анатолія Степановича Петрика, який суттєво мені допоміг.
•     Улюблений клуб – Ліверпуль
•     Улюблений гравець – Стівен Джерард
•     Мета у футболі? Головне, щоб Україна якнайшвидше перемогла у війні. Хочу ділитися досвідом з молодими футболістами. Для мене важливо допомагати їм виходити на новий рівень у своєму розвитку.

Пресслужба ПФЛ