Фото: СК Чайка

20-річний вінгер Венгер пройшов школу, що характерно, Арсенала – правда, київського. Пограв у чемпіонаті Київщини, а першу частину поточного сезону провів у Першій лізі ПФЛ – у складі вишгородського Діназа. Перехід у друголігову Чайку хтось міг сприйняти, як крок назад, але представник відомої футбольної династії зробив його заради кількох кроків вперед. Другий матч поспіль Гліб забиває за свою нову команду, причому, в матчі зі стриянами він причетний до обох (!) голів борщагівців. Що ще треба для звання найкращого гравця туру? Журі сайту Sport Arena та ПФЛ України прийняло до уваги цей сильний індивідуальний виступ.

Герой 25-го туру у Другій лізі Гліб Венгер поділився зі Sport Arena враженнями від перемоги над Скалою 1911 (2:0), а також наголосив на амбітних планах команди.

– Не очікував, що переможу у цій почесній номінації, але мені дуже приємно, – сказав Гліб пресслужбі ПФЛ. – Така нагорода додасть ще більше мотивації підкорювати нові вершини. Роблю все, щоб приносити якомога більше користі команді.

– Пригадайте, хто вас запросив до Чайки та чи довго думали над цією пропозицією?

- Запросив мене спочатку Юрій Васильович Клименко – тренер воротарів Чайки. Потім вже мав ґрунтовну розмову з головним тренером Сергієм Сизихіним. Все вирішилося дуже швидко, десь за тиждень. Щасливий, що маю можливість грати за Чайку.

– Відчуваєте, що вже процес адаптації у новому колективі наближається до завершення?

– Думаю, що я близький до цього. Коли приходиш у нову команду, завжди дуже важливо швидко адаптуватися.  У Чайці я вдячний партнерам за допомогу у всьому.

– Що від вас насамперед вимагає головний тренер? Наскільки непросто було призвичаїтися до тактичної формації Сизихіна?

– Тренер вимагає якісно виконувати план на гру, який завжди відрізняється в залежності від суперника. Щодо тактики Сергія Валерійовича, то я маю досвід гри у схемах і з трьома, і з чотирма захисниками, тому тут мені було не так складно.

– З якими очікуваннями підходили до гри з Скалою 1911? Налаштовувалися на гру першим номером чи все залежало від суперника?

– У кожному матчі насамперед намагаємося грати у свій футбол. Потім вже розбираємо слабкі та сильні сторони суперників. Проти Скали 1911 ми були впевнені у своїх силах, тим більш ми грали вдома.

– У першій половині зустрічі вашій команді було непросто, але вдалося витримати натиск суперника і ще й забити. Суперник вас чимось здивував?

– Не можу сказати, що суперник здивував, адже ми розбирали їхню гру, їхніх гравців. Розуміли, що це потужна команда, з індивідуально сильними футболістами. Знали, що перші хвилини будуть складними. Ми витримали натиск суперника і почали створювати свої моменти.

– Гол у середині першого тайму (добивання Шакуна після вашого удару) додав команді впевненості?

– Звісно, після голу нам було набагато простіше контролювати гру та довести її до перемоги. Розуміли, що у жодному разі не варто зупинятися на досягнутому.

– Які зміни відбулися у грі команди після перерви?

– Після перерви намагалися більше контролювати мʼяч, вибігати у контратаки. Вважаю, що вдалося втілити у життя настанови тренерів. Легко нам не було, але проявили характер і виграли.

– Пригадайте момент з вашим голом? Напевно, таких голів ще у вашій кар’єрі не було? Самі спочатку подумали, що у протоколі запишуть як автогол Янати?

– У футболі є неписане правило, що треба бити по воротах, інакше голів не забʼєш. Безумовно, мені дійсно трішки пощастило з рикошетом, але без мого удару його б не було. Головне, що ми забили та виграли гру, а на кого запишуть гол, я у той момент не думав.

– Навесні ви зіграли 173 хвилини за Чайку, двічі виходили у стартовому складі. Задоволені ефективністю своєї гри чи розраховували на більше?

– Завжди вимагаю від себе більшого, але у грі з Дружбою я отримав травму, через що пропустив матч з Кудрівкою. В нас залишилося три гри, у яких  сподіваюся допомогти команді всім чим зможу.

– Наскільки суттєвою є конкуренції у Чайці на вашій позиції? Загалом, як оціните кадровий потенціал команди?

– У команді на кожну позицію є мінімум два гравці, тому конкуренція суттєва. Якщо  не помиляюся, то ми жодного разу не вийшли однаковим складом. Є і молоді гравці, а є і більш досвідчені, які здатні досягати результат.

– Чайка у весняній частині сезону ще не програвала і змогла дати бій командам із топ-3. Таким результатами можна пишатися? Напевно, серед негативу можна відзначити лише матч з Кудрівкою?

– Тренер постійно говорить, що не варто дивитися у турнірну таблицю, а необхідно виходити і перемагати у кожному матчі. Вважаю, що це правильний підхід. В нас залишилося три гри, які ми хочемо виграти. Потім вже будемо дивитися у таблицю.

– Пригадайте свої перші кроки у футболі? Коли зрозуміли, що футбол стане для вас справою всього життя?

– Футбол в мене з дитинства. Я постійно з мʼячем. Протягом усього життя  навіть не задумувався про майбутнє, я просто грав у футбол, бо перш за все це гра.

Фото: СК Чайка

– Напевно, робота з Олександром Головком для вас поки що найбільше пам’ятна? Чого навчилися від авторитетного спеціаліста та кого ще з тренерів можете відзначити?

– Олександр Борисович навчив мене багатьом речам у футболі. Після роботи з ним зрозумів, що до цього не знав, що таке футбол. Дякую йому дуже за цінні підказки, які зараз мені допомагають.

В мене залишилися лише приємні спогади щодо роботи з цим легендарним футболістом і якісним спеціалістом. Щодо інших тренерів, то варто відзначити Артема Валерійовича Криворучка. Це дуже перспективний фахівець. Ну і, звісно, Сергій Сизихін, з яким ми ще вивчаємо один одного. Впевнений, що ця співпраця теж принесе мені чимало користі.

– Наскільки непросто дався вам перехід з юнацького футболу на рівень професіоналів?

– Адаптація до дорослого футболу завжди непроста, але треба просто багато працювати і все вийде. Щоденна робота над собою мені допомогла досягнути прогресу.

– Ваш батько відомий футбольний арбітр, який має за плечима десятки матчів у еліті, а зараз працює з юними футболістами. Футбольні гени присутні у вас? Батько пишається вами?

– Перш за все, я пишаюся батьком та вдячний йому за підтримку протягом всього мого футбольного шляху. Думаю, що і він пишається мною. А щодо генів, то так, напевно без них нікуди…

– Кого із футболістів, з якими грали можете відзначити?

– Я маю гарні стосунки майже з усіма, з ким грав та граю зараз, тому буде нечесно виділяти когось окремо.

БЛІЦ

•     Народився у Києві
•     Вихованець київського Арсенала
•     Перший тренер – Олег Михайлович Деревинський
•     У Європі слідкую за лондонським Арсеналом
•     Улюблений гравець – Гай Хаверц
•     Мета у футболі? Просто хочу отримувати задоволення від гри.

Пресслужба ПФЛ