Нападник Дністра Василь Палагнюк зробив протистояння зі Скалою 1911 яскравим і видовищним. Саме він задав темп усій грі, оформивши дубль у надскладному матчі. Цей успіх допомог команді не лише здобути історичну першу перемогу на професіональному рівні перед рідними вболівальниками, а й продемонструвати залізний характер, вистоявши та втримавши результат майже півтайму вдесятьох після вилучення.

Журі пресслужби ПФЛ та сайту Sport Arena визнали досвідченого форварда найкращим у турі. Його внесок став вирішальним у матчі, де заліщицька команда прагнула реабілітуватися за стартові невдачі та підтвердити свої амбіції у Другій лізі.

Найкращий гравець третього туру Другої ліги Василь Палагнюк в інтерв’ю пресслужбі ПФЛ поділився враженнями від реконструкції рідного стадіону в Заліщиках, розповів про швидку адаптацію колективу після аматорського рівня та оцінив власну мотивацію передавати досвід молодим партнерам.

– Перший матч такого рівня у Заліщиках з 1994 року. Ви слідкували за реконструкцією і роботами на стадіоні? І факт повернення на рідний стадіон тиснув на команду в цьому матчі? Треба ж було порадувати фанів…

– Це дійсно велика подія для Заліщиків і для нашої команди. Певне хвилювання було, але я б сказав, що воно більше мотивувало ніж тиснуло. Хотілося порадувати наших уболівальників хорошою грою і перемогою. І, як на мене, нам це вдалось.

– Василю, вітаємо з визнанням найкращим гравцем 3-го туру! Оформити дубль і принести команді перемогу – це завжди приємно, але наскільки ці голи особливі з огляду на перебіг матчу?

– Звичайно, дуже приємно отримати таке визнання, але найважливіше – перемога команди. Обидва голи були важливими,адже матч був не з легких. Ми викладалися на повну і таки змогли вибороти перемогу. І за це хочу подякувати всій команді!

– Опишіть свої забиті м’ячі: чи можна сказати, що в цих епізодах вирішальну роль відіграли саме ваш досвід та гольове чуття?

– Думаю, досвід тут справді допомагає. Насамперед хочу відзначити роботу всієї нашої команди. Хлопці створюють моменти, віддають передачі, борються, а моє завдання – завершити атаку.

– З 63-ї хвилини Дністер залишився вдесятьох. Що відбувалося в цей момент на полі та в головах гравців? Як вилучення перелаштувало вашу гру в атаці?

– Звичайно, стало важче. Коли залишаєшся в меншості майже на пів години, потрібно було перебудовуватися і змінювати тактику, причому за 2-3 хвилини. Хлопці показали надзвичайно сильний характер і за це їм дуже вдячний.

– Перемогти суперника рівня Скали 1911, та ще й граючи майже півтайму в меншості – це більше про тактику чи про залізний характер колективу?

– Тут не потрібно виділяти щось одне. Тактика важлива, але коли залишаєшся вдесятьох і продовжуєш боротися за результат, на перший план виходить характер. У нас команда, яка не хоче здаватися за жодних обставин, і ви це бачили.

– Які емоції були у роздягальні після дебютної перемоги?

– Безумовно, всі були щасливими, адже нарешті змогли набрати три очки. Особливо приємно було перемогти саме вдома, перед нашими вболівальниками. Тренери та партнери по команді привітали мене з забитими м’ячами. Хочу подякувати партнерам по команді, адже без них би не зміг би досягнути такого результату. Ейфорії не було, адже потрібно готуватися до наступного важливого матчу.

– Як досвідчений нападник, чи ставите собі конкретну ціль у бомбардирських перегонах Другої ліги на цей сезон? Гра в Дністрі – це не крок назад у кар’єрі?

– Конкретної цифри для себе не ставлю. Звичайно, хочеться забивати якомога більше і допомагати команді перемагати. Щодо «кроку назад» – абсолютно ні. Для мене це новий виклик. Дністер має амбіції, хорошу команду і можливість розвиватися. Професіональний футбол – це завжди конкуренція і відповідальність, і мені цікаво бути частиною цього процесу. Дякую президенту команди та тренеру за довіру!

– Як команда адаптувалася до професіонального рівня та чи відчувається різниця у швидкостях і щільності оборони від аматорського футболу?

– Тут вищі швидкості, менше часу на ухвалення рішення, кожна помилка може коштувати дуже дорого. Команда поступово адаптується. У нас є хлопці, які мають досвід, є молоді футболісти, і всі вчаться один в одного.

– Як у роздягальні сприймають перші успіхи у професіоналах? Чи немає небезпеки спіймати передчасну ейфорію після таких яскравих перемог?

– Думаю, ні. Ми радіємо перемогам, але розуміємо, що сезон довгий. Треба працювати далі й не розслаблятися. Головне – це радувати наших вболівальників хорошою грою і ми будемо викладатись на повну, щоб їх не підводити!

– Ви чудово розпочали новий сезон і регулярно забиваєте. За рахунок чого вдалося набрати таку хорошу кондицію вже на старті чемпіонату?

– Це результат роботи на тренуваннях і правильної підготовки. Плюс у мене велика мотивація. Коли виходиш на поле, хочеться приносити користь команді. А голи – це вже результат спільної роботи.

– Наскільки часто молоді партнери звертаються за порадами і яка ваша роль у становленні цього колективу?

– Я завжди готовий допомогти. Я сам колись був молодим футболістом і розумію, наскільки важливо мати поруч людину, яка може щось підказати. Якщо можу передати свій досвід – із задоволенням це роблю. Але найголовніше – хлопці самі повинні прагнути розвиватися і працювати. Ми всі одна команда, і кожен має свою роль.

БЛІЦ

• Народився у селі Киселів Чернівецького району Чернівецької області.
• Вихованець Динамо (Київ)
• Хто ваш перший тренер? Не можу назвати одного, адже на початках багато хто в мене вірив та вкладався в мене.
• Улюблений клуб – мадридський Реал
• Улюблений гравець – Кріштіану Роналду
• Мета у футболі? Прагну зіграти за збірну України.

Пресслужба ПФЛ